Хімія, 8 клас - Хімія - Уроки вдома - Каталог файлів - Сайт Харцизького методичного кабінету
Харцизький методичний кабінет
Середа, 17.09.2014, 11:30
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна Каталог файлівРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Українська мова [10]
Українська література [11]
Російська мова [4]
Світова література [5]
Історія України [20]
Всесвітня історія [15]
Правознавство [8]
Англійська мова [8]
Німецька мова [0]
Географія [8]
Фізика [1]
Хімія [12]
Алгебра [6]
Інформатика [7]
Художня культура [0]
Етіка [2]
Фізичне виховання [2]
ОТМ [1]
Трудове навчання [5]
Міні-чат
200
Наше опитування
Ви завітали до нас із
Всього відповідей: 130
Статистика

Онлайн всього: 0
Гостей: 0
Користувачів: 0
Головна » Файли » Уроки вдома » Хімія

Хімія, 8 клас
[ Викачати з сервера (172.0Kb) ] 02.02.2011, 06:30
 Тема уроку. Ізотопи (стабільні та радіоактивні).
 
Вимоги до знань і вмінь учнів: мати уявлення про стабільні й радіоактивні ізотопи; радіаційну безпеку; розуміти зміст і вміти користуватися поняттями: нуклід; ізотопи; уміти визначати: число нейтронів у ядрі певного нукліда.
 
Ізотопи — це нукліди одного хімічного елемента, які мають однакове протонне число (заряд ядра). Зверни увагу, термін «ізотопи» вживається лише у множині (застаріле «ізотоп» і є нуклід). Наприклад, природний Оксиген, крім нуклідів 16О, містить ще атоми з нуклонними числами 17 і 18. Це означає, що в природному Оксигені є різні види атомів, які в ядрі містять однакову кількість протонів (по 8), але різну кількість нейтронів (відповідно 8, 9, 10). Саме тому вони й різняться між собою атомною масою. Зазначені нукліди 16О, 17О,18О і є ізотопами Оксигену. Назви і символи ізотопів збігаються з назвами і символами відповідного хімічного елемента. Виняток становлять лише ізотопи найлегшого з елементів — Гідрогену. Вони мають нуклонні числа 1, 2, 3 і власні назви та символи.
Таблиця. Ізотопи Гідрогену й Карбону
 
Відкриття ізотопів дало змогу поглибити знання про хімічний елемент як вид атомів, що характеризується однаковим протонним числом (зарядом ядра). Ізотопи (окремі нукліди) поділяють на стабільні і радіоактивні (радіонукліди). Стабільні нукліди мають усі «парні» елементи і більшість «непарних» з протонним числом (зарядом ядра) < 83. Нукліди всіх елементів, розміщених у періодичній системі після Вісмуту, радіоактивні.
 
    Радіоактивний розпад хімічних елементів. У процесі радіоактивного випромінювання атоми радіоактивних елементів розпадаються, перетворюючись на атоми інших елементів. Так, кожен атом Радію Ra розщеплюється на атом Гелію Не та атом Радону Rn. Відповідні прості речовини — гелій і радон — належать до родини інертних газів: 22688Ra → 42He + 22286Rn На відміну від хімічних реакцій, під час яких атоми залишаються незмінними, у наведених рівняннях процесів радіоактивного розпаду відбувається перетворення одних атомів на інші. Такі процеси належать до ядерних реакцій. Кожний радіонуклід має свою швидкість радіоактивного розпаду, яку неможливо ні збільшити, ні зменшити. Ця швидкість не залежить від конкретних чинників і характеризується періодом піврозпаду. Він показує, що протягом деякого часу розпадається половина первинної кількості наявного радіонукліда. В наступний такий самий інтервал часу розпадається половина залишку, тобто вдвічі менше, ще в наступний — ще вдвічі менше, ніж у попередній, і т. д. Спостерігаючи, наприклад, за зміною кількості Радону-222, встановили, що через 3,85 доби залишається половина його початкової кількості, ще через 3,85 доби — тільки 1/4, потім 1/8 і т. д.
    Інтервал часу, протягом якого кількість радіоактивних атомів даного елемента зменшується вдвічі, називають періодом піврозпаду. Ця величина характеризує тривалість життя елемента. Для різних радіоактивних елементів вона коливається від часток секунди до мільярдів років. Так, для Полонію 218Ро період піврозпаду становить 3 хв, для Радію 226Ra — 1620 років, для Урану 238U — 4,5 млрд років, що можна порівняти з віком Землі, а для Торію 232Th — втричі більше — 14 млрд років. Зрозуміло, що аварія на Чорнобильській АЕС (1986 p.), унаслідок якої на Україну (та інші країни) «звалилася» майже вся таблиця Менделєєва з багатьма радіоактивними елементами, завдала непоправної шкоди передусім нашому народу. Радіоактивне випромінювання (радіація) небезпечне тим, що воно невидиме, не має ні запаху, ні смаку, тому людина його ніяк не відчуває. Проте воно, особливо упромені, має велику проникну здатність. Проникаючи всередину живих організмів, радіація викликає йонізацію молекул біологічної системи, руйнує клітинні мембрани, вражає клітини кісткового мозку тощо. А це призводить до генетичних ушкоджень, які передаються у спадок майбутнім поколінням клітин, якщо клітини не встигли загинути. У свою чергу, це призводить до порушень імунної системи, зниження опірності живого організму різним захворюванням тощо. До недавнього часу вважалося, що існує безпечний рівень, нижче за який радіація не впливає на здоров'я людини. Нині такий погляд спростовано. Тривалий вплив малих доз радіації чинить руйнівну дію на живі організми. Багато які захворювання, що раніше ніколи не пов'язувалися з рівнем радіації (грип, пневмонія, діабет, хвороби серця і нирок, параліч), насправді суттєво залежать навіть від малих доз опромінення, в тім числі й внутрішнього, що спричинюється потраплянням радіонуклідів всередину організму разом із питною водою і продуктами харчування. Зменшити вплив радіації на здоров'я людини можна, якщо вживати таких заходів: не споживати забруднені радіонуклідами продукти харчування і питну воду; якомога частіше вживати такі продукти, які містять пектини (яблука, лимони, особливо їхня шкірка), що здатні «виводити радіацію»; вживати сорбенти — речовини, здатні вбирати і виводити з організму радіонукліди; боротися з пилом: регулярно чистити одяг, взуття, мити підлогу, бо пил може містити радіоактивні елементи. Після відкриття явища радіоактивного розпаду стало зрозуміло, що хімічні елементи не є вічними і незмінними. Вони можуть перетворюватися один на одний. Цей факт засвідчує взаємозв'язок усіх елементів, їх спорідненість.
 
    ВИСНОВКИ Загальна назва атомів (атомних ядер) з певним значенням нуклонно-го числа — нукліди. Ізотопи — це нукліди одного хімічного елемента. Вони мають однакове число протонів, але різне число нейтронів. У періодичній системі ізотопи займають одне й те саме місце. Нукліди бувають стабільні та радіоактивні. Останні самочинно розпадаються, що супроводжується випромінюванням — радіацією, яка шкідливо впливає на все живе.
 
Завдання для самоконтролю 1. Ядро атома одного з ізотопів Купруму містить 36 нейтронів. Нуклонне число цього нукліда дорівнює (а) 96; (б) 29; (в) 65; (г) 94. 2. Що таке хімічний елемент? Як пояснити існування дробових значень відносних атомних мас елементів у періодичній системі? Додаткові завдання 3*. Більше число протонів, ніж електронів, має (а) атом Натрію; (в) сульфід-іон; (б) атом Сульфуру; (г) йон Натрію. 4*. Атомне співвідношення ізотопів Літію з нуклонними числами 6 і 7 у природному елементі Li дорівнює, відповідно, 7,3 і 92,7 % (атомних відсотків). Середня відносна атомна маса елемента Літію дорівнює (а) 6,52; (б) 6,73; (в) 6,82; (г) 6,93. 5*. За поданими схемами напиши рівняння таких ядерних реакцій:
 
Домашнє завдання Вивчити § 23, виконати завдання № 3-5. ( Буринська Н.М. Хімія, 8 клас, 2008.)
Категорія: Хімія | Додав: Tutor
Переглядів: 1332 | Завантажень: 586 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
  • Создать сайт
  • Все для веб-мастера
  • Программы для всех
  • Мир развлечений
  • Лучшие сайты Рунета
  • Кулинарные рецепты





  • Калита В.В.2014
    Створити сайт безкоштовно